Головні повітряні війни xx століття

Відео: Великі морські і повітряні битви. Секрети Другої світової війни BBC. 3 серія

Головні повітряні війни XX століттяЗначимість бойової авіації і війни в повітрі була доведена історією всіх конфліктів XX століття. Перемога в небі стала найважливішим чинником, що визначає підсумок війни.1Бомбардування Османської імперії (1911-1912)Головні повітряні війни XX століттяПоки «великі держави» нарощували свою озброєння, проводили військові реформи і готувалися до світової війни, інші європейські країни брали участь в «малих війнах», вирішуючи свої локальні завдання. Об`єднана Італія і незалежна Болгарія, два молодих держави, історія яких на той момент налічувала всього півстоліття, прагнули зайняти гідне місце в системі міжнародних відносин. Саме вони стали піонерами військової авіації, вперше випробувавши всю її силу, в першу чергу - психологічну, на Османської імперії.Перший Аероплан флотилією Італії, що воювала в Лівії на півночі Африки, командував Карло Марія Піацца. Вона складалася всього з 9 літаків і 11 пілотів. Саме Піацца був удостоєний права вперше в історії використовувати свій літак «Блеріо XI» у військових цілях, зробивши політ під час битви 2 жовтня 1911 року. Через три дні він записав: «У цій битві, вперше у військовій історії, авіатори взяли участь в операціях: вони кружляли над військами на висоті 1,800 футів, знижувалися, щоб передати інформацію про зміну ворогом позицій, своєчасними порадами допомагали артилерії досягти більш смертоносного ефекту» .А в березні 1912 року Піацца став першим, хто використав розвідувальну аерофотозйомку, фотографуючи зі свого повітряного судна позиції турецької армії. Першим же бомбометателем став Джуліо Гавотті, 1 листопада 1911 року скинув чотири гранати на турецько-арабські позиції у Айн-Зари. Всього за період італо-турецької війни було здійснено більше 700 вильотів.У Болгарії авіація стала формуватися під впливом успіху італійців в італо-турецькій війні. У Першій Балканській війні болгарська авіація, що складається частково з найманих іноземних льотчиків, виконувала спочатку розвідувальні функції. Але після першої ж бомбардування 14 листопада 1912 турки підписали перемир`я. В цей час з Росії були привезені перші авіаційні бомби конструкції інженера Гелгара, що важили від 0,250 до 1, 5 кг. Кожен розвідувальний політ став супроводжуватися тепер бомбардуванням різних об`єктів. Всього за період війни на 20 літаках було скоєно 76 бойових вильотів.2«Кривавий квітень» (1917)Головні повітряні війни XX століттяНа початковому етапі Першої світової війни льотчики використовували в повітряних боях особисту зброю і гранати. До початку 1915 року перевага в повітрі отримали держави Антанти, які зуміли встановити на борт своїх літаків кулемети. Почалася справжня гонка повітряних озброєнь. Апогею вона досягла до початку 1917 року, коли в свій повітряний парк Німеччина ввела нові винищувачі-біплани Albatros D.II і Albatros D.III. Нове покоління винищувачів Антанти SE.5, Sopwith Camel, SPAD S.XIII ще не встигло стати до ладу, тому німці домінували в небі.Кульмінацією повітряного протистояння став період, який увійшов в історію під назвою «Кривавий квітень». Німецької авіації вдалося за цей місяць знищити 275 літаків Британської імперії (всього в розпорядженні Королівського льотного корпусу на той момент знаходилося 365 літаків). Особливо відзначилася німецька ескадрилья під командуванням Манфреда фон Ріхтгофена. Свого «альбатроса», на якому тільки в одному квітні Ріхтогофен збив 20 британських літаків, він пофарбував в червоний колір, отримавши прізвисько «Червоний барон». До кінця війни на його рахунку було вже 80 збитих літаків противника - кращий результат всієї військової кампанії.3«Битва за Британію» (1940)Головні повітряні війни XX століттяАвіаційне наступ на Британію, що почалося 10 серпня 1940 уявлялося німецькому командуванню як прелюдія перед великомасштабним десантом на острів в рамках операції «Морський лев».Були задіяні 2-й і 3-й повітряні флоти під командуванням фельдмаршалів Кессельрінга і Шперле, що базувалися на півночі Франції. Вони налічували 875 звичайних і 316 пікіруючих бомбардувальників, 929 винищувачів Ме-109 і Ме-110. Чисельність же англійської винищувальної авіації становила всього близько 650 літаків, але міністру авіаційної промисловості Великобританії лорду Бівербруком вдалося домогтися збільшення чисельності тільки за літо в 2,5 рази.Всього ж за 1940 рік Англія випустила 4283 винищувача. Для порівняння, Німеччина за цей же термін - всього 300 винищувачів. Головною метою німецьких нальотів були морські бази, аеродроми, авіаційні заводи та інші стратегічні об`єкти. У вересні 1940 року міністр авіації Герінг був впевнений, що він вже практично домігся поставленої мети - розтрощення мощі англійської винищувальної авіації і знищення основних баз на південному сході Британії.7 вересня майже 1000 німецьких літаків почали бомбардування Лондона, відмовившись практично від усіх інших своїх стратегічних цілей. Це дозволило відновити британський повітряний флот і відбити удар ворога. Гітлеру довелося відмовитися від операції «Морський лев» і звернути увагу на Схід. За різними підрахунками німці втратили в ході битви від 1 733 до 1887 літаків, англійці - від 915 до 1547 повітряних суден.4Повітряна війна у В`єтнамі (1965-1973)Головні повітряні війни XX століттяПовітряна війна між Північним В`єтнамом і США почалася 5 серпня 1964 року. Президент США Ліндон Джонсон наказав завдати авіаційні удари по базах північнов`єтнамських торпедних катерів і по нафтосховища. Причиною початку конфлікту стала атака в`єтнамськими катерами американського есмінця «Меддокс», що знаходився нібито в нейтральних водах.Великомасштабна американська операція, що отримала назву «Гуркіт грому», почалася тільки в лютому 1965 року. Близько 330 американських літаків розмістилися на військово-повітряних базах Таїланду і Південного В`єтнаму, крім того понад 200 винищувачів і палубних штурмовиків на двох авіаносних угрупованнях.Ключовим американським повітряним знаряддям став винищувач F-4 «Фантом». В повітрі їм протистояли всього 40-60 в`єтнамських літаків, в більшості своїй моделі J-5 (МіГ-17 китайського виробництва). Американська авіація відчувала себе у в`єтнамському небі досить спокійно, поки в справу не набрали МіГ-21 і не стали використовуватися зенітні ракетні комплекси С-75 "Двіна" і С-125 «Нева».Тільки за період з 7 лютого 1965 року по 7 лютого 1966 року збито близько 460 літаків ВПС США. У 1968 році керівництво США прийняло рішення припинити бомбардування Північного В`єтнаму, але через три роки знову відновило. Тільки в 1973 році американські війська остаточно залишили В`єтнам. Всього ж за час повітряної війни (1964-1973 рр.) США втратили 3374 літака, В`єтнам же - близько 200 літаків, які брали участь в повітряних боях. Війна в Північному В`єтнамі, котра закінчилася фактичною поразкою США, увійшла в історію як найбільша повітряне зіткнення в післявоєнний період.5Операція «Буря в пустелі» (1990-1991)Головні повітряні війни XX століття«Бурю в пустелі» можна по праву назвати еталонної повітряною війною сучасності. Міжнародна коаліція з 44 держав на чолі з США повинна була захистити країни Перської затоки від іракської агресії і відкинути війська Саддама Хусейна з Кувейту. Коаліції знадобилося всього 43 дня, за які 2600 літаків, зробивши понад 116 тисяч бойових вильотів, виконали поставлене завдання.Разом з ними в небі над Іраком діяли близько 2 тисяч бойових вертольотів. До сих пір невідома точна кількість військово-повітряних сил, задіяних Іраком в цій війні. За різними оцінками, до початку війни в розпорядженні Саддама Хуссейна було близько 700-800 літаків і майже 500 вертольотів. За оцінками фахівців, співвідношення з бойових літаків було на користь багатонаціональної коаліції - 13: 1. За бойовим вертольотам ще більш значне - 16: 1. Підсумок війни було визначено заздалегідь.Військове керівництво США змогло за рахунок війни в Перській затоці перевірити в дії свої новітні озброєння - винищувач-бомбардувальник F-117A, крилаті ракети Томагавк і т.д. Іракська ППО виявилася небоєспроможною, відповідаючи лише ракетними ударами по Саудівській Аравії і Ізраїлю. Коаліція домоглася поставленої задачі, звільнивши Кувейт і ліквідувавши загрозу з боку Іраку, знищивши до 85% промислових підприємств країни і вивівши з експлуатації до 93% нафтових свердловин. Але відносини між Іраком та рештою світу вступили в період тривалої кризи.
Увага, тільки СЬОГОДНІ!


Оцініть, будь ласка статтю
Всього голосів: 53