Як в міссісіпі на очах у публіки випробовували ядерну зброю в обхід договору з срср
О 10 годині ранку 22 жовтня 1964 року в окрузі Ламар штату Міссісіпі підірвали ядерний снаряд потужністю п`ять кілотонн.
Роком раніше у відповідь на зростаючу тривогу громадськості з приводу потенційних негативних наслідків все більших тестових вибухів США, Великобританія і СРСР підписали договір про часткову заборону на ядерні випробування, згідно з яким заборонялися всі види випробувань ядерної зброї в атмосфері, під водою і в космосі. Підземні вибухи не були заборонені, тому що технічно все ще було неясно, як їх визначати.
Після підписання договору влади США створили Project Dribble, проект з вивчення того, як можна засікати або приховувати підземні ядерні випробування.
Перший вибух в рамках цього проекту було здійснено в 45 кілометрах на північний захід від Хаттісберг на полігоні Татум, де на глибині понад 300 метрів під землею є великі соляні поклади мезозойського періоду.
За планом потрібно було зробити два вибухи. Перший, під кодовою назвою Project Salmon (проект «Лосось»), повинен був відбутися на глибині 820 метрів безпосередньо в твердих соляних відкладеннях. Під час другого вибуху, Project Sterling (проект «Стерлінг»), повинна була використовуватися бомба меншого розміру, але в поглибленні, зроблене першої бомбою.
Згідно гіпотезам вчених, ударні хвилі від другого вибуху будуть придушені порожниною від першого вибуху, яка ефективно замаскує випробування від сейсмографів.
Перший вибух був призначений на 22 вересня, але кілька разів відкладався через невідповідного напряму вітру.
Зрештою, 22 жовтня всі ідеальні умови співпали. Чотириста місцевих жителів були евакуйовані з області навколо місця вибуху і по напрямку вітру. За занепокоєння дорослим заплатили по 10 доларів, а дітям - по 5.
О 10 годині ранку бомба проекту «Лосось» вибухнула з потужністю, яка дорівнює приблизно однієї третини бомби, яка знищила Хіросіму. Пил піднялася в повітря і накочувала хвилями, з дерев сипалися горіхи, собаки вили від жаху, струмки почорніли від піднявся з дна осаду, а будівлі в 50 кілометрах ще довго тряслися після вибуху.
Через тиждень сотні місцевих жителів подали позови до уряду про відшкодування шкоди, скаржачись на розірвання труби, потріскану цегляну кладку і раптово сухі колодязі.
Проте випробування визнали вдалими. Вибух виконав в соляних відкладах порожнину діаметром 33,5 метра. Коли три місяці по тому туди опустили сенсори, температура на глибині вибуху все ще перевищувала 200 градусів Цельсія.
Через два роки після проекту «Лосось» провели другу частину випробувань, проект «Стерлінг». У порожнині підірвали набагато меншу бомбу потужністю 350 тонн в тротиловому еквіваленті, тоді як потужність першої бомби становила 5000 тонн в тротиловому еквіваленті. Як і припускали вчені, порожнину поглинула майже всю сейсмічну силу вибуху. Люди на поверхні ледь відчули удар.
