Як радянські військовополонені підірвали табір моджахедів

У Бадабері в 24 км від кордону з Демократичною Республікою Афганістан під виглядом табору для біженців в 1983-1985 роках перебував «Центр підготовки бойовиків Святого Халіда ібн Валіда», що належить впливової партії «Ісламське товариство Афганістану». Там під керівництвом військових інструкторів з США, Пакистану і Єгипту проходили навчання майбутні моджахеди, які потім відбували в Афганістан воювати з радянськими військами. Кожні півроку база бойовиків випускала 300 моджахедів. Загальна площа бази, на якій крім наметового табору перебували ще кілька складів зі зброєю та підземні в`язниці, становила півтисячі гектарів. Очолював центр підготовки майор ЗС пакистанської армії Куратулла, що мав шість американських радників. Крім американців, в таборі працювали 65 інструкторів. Загальна шефство над центром підготовки бойовиків здійснював лідер Ісламського Товариства Афганістану, майбутній президент країни Бархануддін Раббані, керівником був польовий командир Ґульбуддін Хекматіар. Про те, що в таборі знаходяться радянські військовополонені, знали тільки кілька людей, так як вміст військовополонених в оголосив себе нейтральною Пакистані було грубим порушенням всіх норм міжнародного права. Крім радянських солдатів в таборі перебували афганці, які воювали на стороні урядових військ. Радянських і афганських військовополонених тримали в різних кімнатах, а найбільше приміщення в`язниці було відведено під склад боєприпасів.

Фото: Wikimedia Commons

Режим утримання захоплених в бою «невиправних шураві», які відмовлялися приймати іслам, був суворим. Всього вигнання в неволю, незалежно від національності, давали мусульманські прізвиська, силою змушували вивчати закони шаріату, за найменшу провину, а найчастіше і без такої, жорстоко били. Чинять опір морили голодом, тримали в ланцюгах, підсипали їм у воду дешеві наркотики.

За півтора місяці до повстання в табір завезли велику кількість зброї: 28 вантажівок з ракетами для реактивних мінометів, гранатами для гранатометів, а також автомати Калашникова, кулемети, пістолети ТТ, патрони для ДШК і автоматів. У наших солдатів дозрів план: захопити склад зі зброєю на території табору і зажадати від керівництва моджахедів зустрічі з представниками радянського або афганського посольств в Ісламабаді. За іншою версією - основною метою повстання було захоплення радіостанції для повідомлення своїх координат. Днем для початку повстання вибрали п`ятницю - святий для мусульман день, коли у фортеці, крім охорони, нікого не залишалося: моджахеди йшли на молитву в мечеть.

Передбачається, що організатором повстання був уродженець Запоріжжя Віктор Васильович Духовченко, 1954 року народження, який зумів обеззброїти охоронця, який приніс вечірню юшку. Він відкрив камери і випустив на свободу інших полонених, які заблокували ворота. Пострілом збили замок з дверей арсеналу, і стали затягувати на дах зброю і ящики з боєприпасами. Моджахеди усвідомили, що відбувається тільки тоді, коли вся збройно-тюремна зона виявилася в руках повсталих.

Моджахеди оголосили тривогу, заблокували радянських в`язнів потрійним кільцем оточення з 100 душманів і військовослужбовців, бронетехніки і артилерії. Також на допомогу були викликані частини пакистанської армії. Бій тривав всю ніч. Бурхануддіна Раббані особисто звернувся до повсталих з пропозицією здатися і обіцянкою зберегти всім життя. Солдати відповіли категоричною відмовою і почали вимагати викликати представників ООН, Червоного Хреста і радянського або афганського посольств з Ісламабаду, пообіцявши підірвати склад, якщо їх умови виконані не будуть. Хоча Раббані обіцяв полоненим подумати, було абсолютно ясно, що ніяких представників ООН в таборі не буде, адже офіційно в нейтральному Пакистані не було жодного військовополоненого. Далі були нові штурми, під час одного з них мало не загинув сам Раббані, після чого він наказав вивести важку артилерію на пряму наводку і штурмувати фортецю. Почалася артпідготовка і штурм, в якому брали участь артилерія, важка техніка і вертольоти пакистанських ВПС. Коли моджахеди увірвалися в фортецю, поранені військовополонені, зрозумівши всю безнадійність свого становища, підірвали себе.

Фото: natal.by

Представник штаб-квартири космічного командування США в штаті Колорадо повідомив, що на аерофотознімки, отриманих за допомогою супутника, був зафіксований вибух великої руйнівної сили в північно-західній провінції Пакистану, відбувся 27 квітня 1985 року. Величезну силу вибуху підтверджують і свідчення свідків.

У повстанні взяли участь і загинули близько 20 радянських військовослужбовців. Душмани повідомили, що втратили 97 чоловік. За версією Бурхануддіна Раббані загинуло всього 20 моджахедів. Однак за даними Генерального штабу ЗС СРСР, було вбито близько 200 чоловік, в тому числі близько 100 афганських душманів, 9 представників пакистанської влади, 28 офіцерів ЗС Пакистану. Були знищені 3 реактивні установки залпового вогню «Град», близько 2 000 тисяч ракет і снарядів різного типу, 40 гармат, мінометів і кулеметів. Загинули 6 військових інструкторів з США. Чи не вціліла і тюремна канцелярія: списки з іменами радянських військовополонених згоріли.

smartnews.ru

Після інциденту моджахеди отримали наказ не брати в полон російських. «При захопленні знищувати на місці на всій території Афганістану».

Вся інформація про повстання була заблокована владою Пакистану. Вони повністю вилучили випуск Пешаварскій журналу «Сафір», який надрукував статтю про повстання в фортеці. Однак повідомлення про цю подію помістила популярна ліва пакистанська газета «Муслім». Слідом за нею в травні 1985 року новина облетіла всі світові інформагентства. Радянська, а пізніше російська сторона неодноразово зверталася до пакистанських властей з проханням дозволити відвідування табору, проте, отримувала відмови. До 1991 року пакистанська сторона, посилаючись на непоінформованість, наполягала на тому, що на їх території не було радянських військовополонених. Лише в грудні 1991 року офіційний представник Ісламабада визнав факт загибелі в Бадабері радянських військовослужбовців після того, як це підтвердив учасник подій Бурхануддіна Раббані.

Фото: ІТАР-ТАСС