Жахи концтабору берген-бельзен в рідкісних архівних фотографіях
Берген-Бельзен - нацистський концентраційний табір, що розташовувався в провінції Ганновер (сьогодні - на території землі Нижня Саксонія) в милі від села Бельзен і в декількох кілометрах на північний захід від міста Берген. У таборі не було газових камер. Але за 1943-1945 роки тут померли близько 50 тисяч ув`язнених, понад 35 тисяч з них - від тифу за кілька місяців до звільнення табору. Серед загиблих була і Анна Франк.
Був створений в травні 1940 як Шталаг 311 для військовополонених з Бельгії та Франції. Первісне число ув`язнених - 600 чоловік.
На фото: німецький хлопчик йде по дорозі повз сотень тіл загиблих в`язнів концтабору Берген-Бельзен.
У липні 1941 сюди надійшло близько 20 тисяч військовополонених з СРСР, до весни 1942 18 тисяч з них померли від голоду, холоду і хвороб (вижило лише 2097 осіб).
На фото: звільнені американськими військами в`язні концтабору Берген-Бельзен в Фарслебене (Farsleben).
У квітні 1943 табір для військовополонених був закритий і перетворений в концентраційний табір для тимчасового утримання тих в`язнів, які володіли іноземними паспортами і яких можна було обміняти на полонених німецьких підданих, що містяться в таборах союзників.
На фото: британський солдат на бульдозері збирає трупи в`язнів концтабору Берген-Бельзен.
Секція для хворих ув`язнених, хто не міг уже більше працювати в трудових таборах, була створена в березні 1944 року. У 1945 році, коли вже став очевидним кінець Другої світової війни, в Берген-Бельзен були переведені ув`язнені з інших таборів, хоча Берген-Бельзен не був обладнаний для прийому такої кількості в`язнів.
На фото: колишні ув`язнені концтабору Берген-Бельзен розбирають речі перед дезінфекцією.
Колишні охоронці і охоронниці Берген-Бельзена вивантажують тіла в`язнів під конвоєм британських солдатів.
Серед померлих був чеський художник і письменник Йозеф Чапек, Анна Франк і її сестра Марго.
На фото: тіла померлих в`язнів Берген-Бельзена на тлі табірного барака.
15 квітня 1945 табір Берген-Бельзен був добровільно здано німцями офіцеру британських збройних сил Дерріку Сінгтону (Derrick Sington), який згодом написав про цю подію невелику книгу ( «Belsen Uncovered», published by Duckworth, London, 1946). Незважаючи на всі зусилля британських військових медиків, близько 13000 в`язнів померли вже після передачі табору британцям. Як результат передачі управління Берген-Бельзені британським збройним силам, цей табір став першим нацистським табором смерті, який отримав сумну популярність у американських громадян.
Після звільнення табору британцями, при очищенні території табору від трупів і поховання тіл солдатам СС було заборонено користуватися рукавичками, незважаючи на серйозну загрозу зараження тифом. Через це 20 з 80 членів охорони табору (команди СС) захворіли і померли.
На фото: п`ятеро колишніх в`язнів концтабору Берген-Бельзен обідають у тіл померлих.
На відміну від німецьких солдатів, британські солдати, які брали участь в очищенні табору від трупів, використовували бульдозери при масовому похованні тіл, що розкладаються. Багато з тих, хто бачив кадри фільму, зробленого британськими військовими в Берген-Бельзені, вважали, що бульдозерами управляли німецькі солдати.
На фото: рів з тілами в`язнів концтабору Берген-Бельзен.
Колишній оберштурмфюрер СС Франц Хёсслер (Franz H ler, 1906-1945) біля мікрофона перед вантажівкою з тілами в`язнів концтабору Берген-Бельзен.
Звільнені в`язні концтабору Берген-Бельзен (Bergen-Belsen), в основному жінки і діти, ночують в одному з табірних приміщень.
