Чому у селян в ссср не було паспортів до 1974 року
Відео: Позбавлені паспортів сталінські кріпаки раби
Паспортна система була введена на території СРСР ще 27. 12. 1932 г. Основне її мета - облік населення міст, робітничих селищ, а також боротьба зі злочинним елементом. Паспорти видавалися лише людям, які проживають у великих і невеликих містах.І тільки 21 жовтня 1953 року Рада міністрів СРСР затвердив положення «Про паспорти», в якому вказувалися ті місцевості, де громадянам належало мати паспорти. Їх могли мати городяни районних центрів, міст, селищ міського типу, а також службовці і робітники, які проживали не в селі, в тому числі працівники радгоспів. Селяни ж паспортів не мали, і в період з 1935 по 1974 їм і зовсім не дозволялося залишати свій колгосп, їхати в іншу місцевість.За різними даними чисельність селян різного віку на 1970 рік становив близько 50 млн. Чоловік (а це близько 20,5% від усього населення країни). Їм не дозволялося залишати своє село більш, ніж на 30 днів, і при цьому для виїзду до рідних потрібно брати відповідний дозвіл (довідку) в сільраді.На думку істориків, так держава надходило зі своїм населенням для того, щоб селяни не могли вільно пересуватися по країні, міняти місце проживання. Чим не рабство, тільки в більш сучасній формі? На противагу цьому думку, історики кажуть, що даний факт не підтверджується, адже насправді кілька мільйонів селян змогли оселитися в містах. Розмови про те, що більшовики намагалися прикріпити селян до землі - необґрунтовані, так як селяни знаходили лазівки в законодавстві і облаштовувалися в містах.Паспорти селяни отримали тільки в 1974 році. Загальна паспортизація проводилася до 1989 року. Видачею паспортів, випискою і пропискою займалися виключно паспортні столи міліції.Але навіть після видачі паспортів був збережений режим прописки. Проживання іноземця на території підлягали навіть ті особи, які змінювали місце проживання тимчасово (більш, ніж на 3 доби). Щоб вирватися з села, колгоспник повинен був вступити до вищого навчального закладу, або ж зайнятися військовою кар`єрою. На безпаспортних громадян налагоджувався штраф і видалення за межі міста, розпорядженням органів міліції.Якщо ж порушення було скоєно ще раз, це спричиняло кримінальну відповідальність (згідно нововведенню від 1 липня 1934 року в КК РРФСР 1926 року ст. 192а, передбачалося позбавлення волі на строк до 2 років).Паспортів також не було у людей, які ведуть аморальний спосіб життя: у класових врагов- людей без пропіскі- злочинців, після відбуття покарання-людей, які не мають постійного місця проживання. Може саме з цієї причини в містах, і селах було спокійно, і не було такого розгулу злочинності, як зараз.Також існувало поняття тимчасової прописки (при цьому постійне місце проживання зберігалося). У будь-якому випадку паспорт необхідно було здати на прописку протягом доби, і прописатися в місті, не пізніше 3 діб з дня прибуття, для сільської місцевості - не пізніш 7 діб. Постійну прописку можна було отримати лише за наявності штампа про виписку з попереднього місця проживання.Статті за темою "Чому у селян в ссср не було паспортів до 1974 року"
Оцініть, будь ласка статтю
Ще статті розділу
