Як сталін звільнив рубль від долара
Відео: LJ141217 056 yurasumy Як Сталін звільнив рубль від долара
Радянська грошова система витримала випробування війною. Так, грошова маса в Німеччині за роки війни зросла в 6 разів (хоча німці звозили до себе товари з усієї Європи і значної частини СРСР) - в Італії - в 10 раз-у Японії - в 11 разів. В СРСР же грошова маса за роки війни збільшилася тільки в 3,8 рази.
Однак Велика Вітчизняна війна породила ряд негативних явищ, які необхідно було усунути. По-перше, з`явилося невідповідність між кількістю грошей і потребами товарообігу. Існував надлишок грошей. По-друге, з`явилося кілька пологів цін - пайкові, комерційні та ринкові. Це підривало значення грошової зарплати і грошових доходів колгоспників на трудодні. По-третє, великі грошові суми осіли у спекулянтів. Причому різниця в цінах як і раніше давала їм можливість збагачуватися за рахунок населення. Це підривало соціальну справедливість в країні.
Держава відразу після завершення війни провело ряд заходів спрямованих на зміцнення грошової системи і зростання добробуту населення. Купівельний попит населення збільшувався шляхом збільшення фондів заробітної плати і зниженням платежів в фінансову систему. Так, з серпня 1945 року розпочали скасовувати військовий податок з робітників і службовців. Остаточно податок скасували на початку 1946 року. Чи не проводили більше грошово-речові лотереї та знизили розмір підписки на новий державний позику. Весною 1946 р року ощадкаси почали виплачувати робітникам і службовцям компенсацію за невикористані під час війни відпустки. Почалася післявоєнна перебудова промисловості. Відбувся деяке зростання товарного фонду за рахунок перебудови промисловості та за рахунок скорочення споживання збройних сил і реалізації трофеїв. Для вилучення грошей з обігу продовжували розгортання комерційної торгівлі. У 1946 році комерційна торгівля набула досить широкого розмаху: була створена широка мережа магазинів і ресторанів, розширено асортимент товарів і знижена їх ціна. Завершення війни призвело до падіння цін на колгоспних ринках (більш ніж на третину).
Однак до кінця 1946 року негативні явища не були повністю усунені. Тому курс на грошову реформу зберегли. До того ж випуск нових грошей і обмін старих грошей на нові був необхідний для того, щоб ліквідувати гроші, які потрапили за кордон і поліпшити якість грошових знаків.
За свідченням наркома фінансів СРСР Арсенія Звєрєва (керував фінансами СРСР з 1938 року) вперше Сталін поцікавився про можливість грошової реформи в кінці грудня 1942 року і зажадав представити перші розрахунки на початку 1943 року. Спочатку грошову реформу планували провести в 1946 році. Однак через голод, який був викликаний посухою і неврожаєм в цілому ряді радянських регіонів, початок реформи довелося відкласти. Лише 3 грудня 1947 Політбюро ЦК ВКП (б) прийняло рішення про скасування карткової системи і початок грошової реформи.
Умови грошової реформи були визначені в Постанові Ради Міністрів СРСР і ЦК ВКП (б) від 14 грудня 1947 року. Обмін грошей проводився по всій території Радянського Союзу з 16 по 22 грудня 1947, а у віддалених районах завершився 29 грудня. При перерахунку заробітної плати гроші обмінювалися так, що зарплата залишалася без зміни. Розмінна монета розміну не підлягала і залишалася в зверненні за номіналом. За грошових внесках в Ощадбанку суми до 3 тис. Рублів також підлягали обміну один до одному-за вкладами від 3 до 10 тис. Рублів скорочення накопичень справили на одну третину суми- за вкладами понад 10 тис. Рублів вилученню підлягала дві третини суми. Ті громадяни, які зберігали великі суми грошей вдома, могли обміняти по курсу 1 новий рубль до 10 старим. Щодо пільгові умови обміну грошових накопичень були встановлені для власників облігацій державних позик: облігації позики 1947 року переоцінці не подлежалі- облігації масових позик міняли на облігації нової позики в співвідношенні 3: 1, облігації вільно реалізованого позики 1938 року обмінювали в співвідношенні 5: 1. Грошові кошти, які перебували на розрахункових і поточних рахунках кооперативних організацій і колгоспів переоценивались з розрахунку 5 старих рублів на 4 нових.
Одночасно уряд скасував карткову систему (раніше інших держав-переможців), високі ціни в комерційній торгівлі та ввело єдині знижені державні роздрібні ціни на продовольчі і промислові товари. Так, на хліб і борошно ціни були знижені в середньому на 12% проти діючих пайкових цін-на крупу і макарони - на 10% і т. Д.
Таким чином, в СРСР були ліквідовані негативні наслідки війни в області грошової системи.
Це дозволило перейти до торгівлі за єдиними цінами і зменшити грошову масу в три з гаком рази (з 43,6 до 14 млрд. Рублів). В цілому реформа була успішною.
До того ж у реформи був соціальний аспект. Спекулянтів притиснули. Це відновлювало потоптану в роки війни соціальну справедливість. На перший погляд здавалося, що постраждали всі, адже у кожного на 15 грудня були якісь гроші на руках. Але звичайний робітник і службовець, який живе на зарплату, у якого до середини місяця залишалося вже не багато грошей, постраждав тільки номінально. Він навіть без грошей не залишився, так як вже 16 грудня почали видавати зарплату новими грошима за першу половину місяця, що зазвичай не робили. Зарплату зазвичай видавали помісячно після завершення місяця. Завдяки цій видачу робочих і службовців на початку реформи забезпечили новими грошима. Обмін 3 тис. Рублів вкладу 1: 1 задовольняв переважну частину населення, так як люди не мали значних коштів. У розрахунку на все доросле населення середній внесок на ощадкнижці не міг бути більш 200 рублів. Зрозуміло, що зі спекулянтами втратили частину своїх грошей «стахановці», винахідники та інші нечисленні групи населення, які мали надприбутки. Але з урахуванням загального зниження цін, вони, не вигравши, все ж постраждали не сильно. Правда, могли бути незадоволеними ті, хто зберігав великі суми грошей вдома. Це стосувалося спекулятивних груп населення і частина населення Південного Кавказу і Середньої Азії, які не знали війни і з цієї причини мали можливість вести торгівлю.
Треба відзначити, унікальність сталінської системи, яка змогла вилучити з грошового обігу велику частину грошей і при цьому більшість простих людей не постраждало. При цьому весь світ був вражений тим, що всього через два роки після завершення війни і після неврожаю 1946 року основні ціни на продовольство були збережені на рівні пайкових або навіть знижені. Тобто майже все продовольство було в СРСР доступно кожному.
Це для Західного світу було несподіванкою і несподіванкою образливою. Капіталістичну систему буквально вбили в бруд по самі вуха. Так, Великобританія, на території якої чотири роки не йшла війна і яка постраждала у війні незрівнянно менше, ніж СРСР, ще на початку 1950-х років не могла скасувати карткову систему. В цей час в колишній «майстерні світу» йшов страйк шахтарів, які вимагали забезпечити їм рівень життя як у шахтарів СРСР.
Як Сталін звільнив рубль від долара
Радянський рубль з 1937 року був прив`язаний до американського долара. Курс рубля обчислювався до іноземних валют на основі долара США. У лютому 1950 року Центральне статистичне управління СРСР за терміновим завданням Й. Сталіна перерахувало валютний курс нового рубля. Радянські фахівці, орієнтуючись на купівельну спроможність рубля і долара (порівнювали ціни на товари) і вивели цифру 14 рублів за 1 долар. Раніше (до 1947) року за долар давали 53 рубля. Однак, за словами глави Мінфіну Звєрєва і глави Держплану Сабурова, а також присутніх на цій події, китайського прем`єра Чжоу Еньлай і керівника Албанії Енвера Ходжі, Сталін 27 лютого перекреслив цю цифру і написав: «Найбільше - 4 рубля».
Постанова Ради міністрів СРСР від 28 лютого 1950 р перевело рубль на постійну золоту основу, прив`язка до долара була скасована. Золотий вміст рубля встановлювалося на рівні в 0,222168 грама чистого золота. З 1 березня 1950 року було встановлено купівельна ціна Держбанку СРСР на золото в 4 руб. 45 коп. за 1 грам чистого золота. Як зазначив Сталін, СРСР, таким чином, був захищений від долара. США після війни мали доларові надлишки, які хотіли скинути на інші країни, переклавши свої фінансові проблеми на інших. Як приклад безстрокової фінансової, а значить, і політичної залежності від Західного світу Йосип Сталін наводив Югославію, де правил Йосип Броз Тіто. Югославська валюта була прив`язана до «кошику» долара США і англійського фунта стерлінгів. Сталін фактично передбачив майбутнє Югославії: «... рано чи пізно Захід Югославію« обвалить »економічно і розчленував політично ...». Його пророчі слова збулися з 1990-е роки.
Вперше національні гроші були звільнені від американського долара. За даними Економічної і Соціальної ради ООН, Європейської та Далекосхідної комісій ООН (1952-1954 рр.) Рішення Сталіна майже вдвічі збільшило ефективність радянського експорту. Причому в той період - промислового і наукоємного. Це сталося за рахунок звільнення від доларових цін країн-імпортерів, занижують ціни на радянський експорт. У свою чергу, це призвело до зростання виробництва в більшості радянських галузей промисловості. Також Радянський Союз отримав можливість позбутися від імпорту технологій США та інших країн, які орієнтувалися на долар і прискорити власне технологічне оновлення.
Сталінський план створення спільного «недоларових» ринку
Переклад на «сталінський золотий рубль» здебільшого торгівлі СРСР з країнами Ради економічної взаємодопомоги (РЕВ), створеної в 1949 році, а також з Китаєм, Монголією, Північною Кореєю, В`єтнамом і поруч розвиваючих країн вів до формування фінансово-економічного блоку. З`являвся загальний ринок, який був вільний від долара і значить політичного впливу США.
У першій половині квітня 1952 року в Москві пройшла міжнародна економічна нарада. На ньому радянська делегація на чолі із заступником голови Радміну СРСР Шепіловим запропонувала заснувати загальний ринок товарів, послуг і капіталовкладень. Він був вільний від долара США і створювався на противагу Генеральної угоди про тарифи й торгівлю (ГАТТ) та експансії США. У цей час вже щосили діяв план Маршалла. Економіка більшості країн Європи виявилася залежною від Сполучених Шатов.
Члени РЕВ і Китай ще в 1951 році заявили про неминучість тісної співпраці всіх країн, які не хочуть підкоряти долара США і диктату західних фінансових і торгових структур. Ідею підтримали такі країни, як Афганістан, Іран, Індія, Індонезія, Ємен, Сирія, Ефіопія, Югославія і Уругвай. Ці країни стали співорганізаторами Московського форуму. Цікаво, що пропозиція підтримували і деякі західні країни - Швеція, Фінляндія, Ірландія, Ісландія і Австрія. Всього в Московському нараді взяло участь 49 країн. За час його роботи було підписано понад 60 торгових, інвестиційних і науково-технічних угод. Серед основних принципів цих угод були: виключення доларових расчётов- можливість бартеру, в тому числі і для погашення долгов- узгодження політики в міжнародних економічних організаціях і на світовому ринку-взаємний режим максимального сприяння в кредитах, інвестиції, кредити і науково-технічному сотруднічестве- митні і цінові пільги для країн, що розвиваються (або їх окремих товарів) і т. д.
Радянська делегація запропонувала на першому етапі укладати двосторонні чи багатосторонні угоди з митних, ціновим, кредитним і товарним питань. Потім планували провести поступову уніфікацію принципів зовнішньоекономічної політики і створити «загальноблокового» зону торгівлі. На заключному етапі планували створити міждержавну розрахункову валюту з обов`язковим золотим вмістом (рубль до цього був уже підготовлений), а це призводило до завершення створення спільного ринку. Зрозуміло, що фінансово-економічна інтеграція вела і до політичної інтеграції. Навколо СРСР б об`єдналися не тільки соціалістичні, але і народно-демократичні і колишні колонії, тобто держави, що розвиваються.
На жаль, після загибелі Сталіна, влада СРСР і більшості інших країн РЕВ відійшли від пропозицій великого вождя, поступово підпадає під владу долара (а їх еліти під владу «золотого тільця»). Про великого сталінському проекті постаралися «забути». Більш того, з огляду на соціально-економічних і політичних авантюр Хрущова ( «Хрущёвщіна» як перша перебудова), довелося сильно девальвувати «сталінський золотий рубль» (в 10 разів) і зменшити його золотий вміст. В кінці 1970-х років золотий вміст радянського рубля де-факто взагалі ліквідували. З часів Хрущова зовнішня радянська торгівля з більшістю країн стала здійснюватися в доларах США. До того ж Радянський Союз став «донором» країн, що розвиваються і став постачати Західний світ дешевим енергетичним і промисловим сировиною. А золотий запас, який створили при Сталіні, стали стрімко втрачати.
Ідея «радянської глобалізації» на фінансово-економічному рівні і свободи від долара США, залежно від Федеральної Резервної Системи США, нині актуальна як ніколи. Власне нічого і придумувати не треба. Все вже дав Росії Йосип Сталін. Треба тільки проявити політичну волю і довести його задуми до логічного завершення. Тоді Росія буде повністю незалежна на фінансово-економічному пріоритеті, підірве влада ФРС, західних ТНБ і ТНК і отримає потужний інструмент для «російської глобалізації». Росія отримає потужний інструмент для розвитку національної економіки та розвитку добробуту народу.
