"Дорога життя"
Транспортну магістраль, що проходить за часів Вітчизняної війни через Ладозьке озеро, недарма назвали «дорогою життя». Адже в період з початку вересня 1941 року і по самий 1943 рік вона служила єдиною сполучною ланкою між Радянським Союзом і блокадних Ленінградом, забезпечуючи голодуюче населення міста провіантом.Опис маршруту шляху
Від фінляндського вокзалу «дорога життя» вела по суші до самого берега Ладозького озера, а потім тривала по вкрилася льодом гладі водойми. Причому льодовий маршрут «дороги життя» проходив менш, ніж в двадцяти п`яти кілометрах від розташування ворожих сил, що робило і без того складну роботу водіїв, які працювали на даному відрізку, і зовсім смертельно небезпечною. Адже їм доводилося перебувати під постійним прицілом гармат німецької авіації і артилерії.Проте, по дорозі щодоби і практично безперебійно провозилася до шести тонн вантажів в обидві сторони. У загальній же складності за весь період функціонування переправи з міста евакуювали трохи менше ніж 1,5 мільйона чоловік, а також перевезли один мільйон та шість сотень п`ятнадцять тисяч тонн вантажів.
В ході експлуатації «дороги життя» був встановлений факт, що найбільш згубним при здійсненні руху по обледенілій озера було досягнення резонансної швидкості. При русі з певним рівнем швидкості легковий автомобіль з людьми міг піти під лід на тому ж місці, де колись вільно проходила добряче навантажений фура. Тому щоб уникнути нещасних випадків швидкість переміщення автотранспорту на даному відрізку була суворо регламентована.
Встановлені обсяги вантажопотоків
Основним об`єктом перевезень був фураж і продовольчі запаси, обсяг яких в цілому склав близько трьохсот шістдесяти тисяч тонн. При цьому за січень 1942 року було перевезено приблизно 54 тисячі тонн, до лютого того ж року даний показник зріс до позначки в 86 тисяч тонн, а в березні склав цілих 118 тисяч тонн.«Дорогою життя» користувалися аж до останніх чисел квітня. Протягом завершальних рейсів колеса автомобілів практично повністю йшли під воду, а в деяких місцях для забезпечення схоронності вантажів від намокання їх доводилося переносити з місця на місце вручну і лише потім знову укладати в вантажівки.
За цей суворий для країни період блокадний Ленінград забезпечив фронт 35 тисячами тонн мастильних і горючих матеріалів, а також 32 тисячами тонн бойових припасів.
Подальша доля Ладозького шляху життя
Коли води Ладозького озера відтанули від льоду переправу стали здійснювати зусиллями флотилії. До 1943 року дорогу життя замінила так звана «Дорога Перемоги» - залізнична гілка, прокладена між Ленінградом і відбитим у противника Волхова.Статті за темою ""Дорога життя""
Оцініть, будь ласка статтю
Ще статті розділу
