Англійський гумор (1-а ч.)

Відео: Найтупіший анекдот в світі (Англійський гумор)

Для обивателя Англія примітна не тільки футболом, пабами, Шекспіром, Черчиллем і вічнозеленої Єлизаветою II. Англія - це ще й гумор. А.Г. Бент і зовсім характеризує останній як «типово англійське поняття", що висвічує специфічну ментальність поряд з такими категоріями як «сплін», «спорт», «хобі», «дивацтво» (ексцентричність) і «нонсенс». Причому з деякими з перерахованих понять гумор, по всій видимості, пов`язаний особливо тісно.

Відео: Криве Зеркало.Урок англійского.Юмор

Трохи історії. «Humor» був закріплений в англійському художньому дискурсі завдяки Б. Джонсону. Потім дана лексема «перекочувала» в інші культури. Причому її споконвічний сенс зазнав досить істотну трансформацію. У зв`язку з цим цікаво простежити смислове еволюцію цікавить нас слова. Так, спочатку воно використовувалося в лексиконі античних ескулапів. У сучасній же медицині досі стійкий і життєздатний оборот «гуморальна регуляція» (лат. Humor - рідина), відповідний переносу і провідності необхідних речовин різними рідкими речовинами організму (кров`ю, лімфою і т.д.).

Але ми трохи відволіклися - повернемося до Джонсону. Цьому високоповажного джентльменові приписують прихильність т.зв. «Теорії гуморів», створеної на основі інтерпретації середньовічного фізіологічного вчення про 4-х рідинах, нібито формують внутрішнє середовище організму. Ось вони: кров, флегма, жовта і чорна жовчі. Вважалося, що характер і поведінку людини визначаються за рахунок переважання в тілі тієї чи іншої рідини. Однак Б. Джонсон вирішив абстрагуватися від явно медичних конотацій. Він оперує словом «humor» в рамках блискуче складеної комедії, і, зробивши основний акцент комічний аспект її головного героя, передбачає, за повідомленням А.Г. Бента (2011 р), комедійні твори французького класицизму. Останні комічно (або навіть в гротескному ламанні) зображують такі риси як лицемірство, скупість, марнославство. І в них не важко побачити свого роду «рідинні» аналоги, що детермінують людське життя і ставлення до неї. Тим часом, власному творінню Б. Джонсон дав нове і тому незвичайне для того часу ім`я - «comedy of humours», що в перекладі на великий і могутній звучить як «комедія моралі». Починаючи з цього моменту, слово «гумор», що розуміється в зв`язку з характерно видатними особливостями людей (не обов`язково позитивними), завойовує місце під сонцем в англійських дискурсивних практиках.

А.Г. Бент вказує на цікаву ідею С.Т. Кольріджа, не без схвалення відзначив, що «людина з гумором» володіє по-справжньому спортивним якістю, а саме - відсутністю зацікавленості у вигоді. (До речі, недарма існує словосполучення «спортивний інтерес».) Свого часу поетичне чуття навело Кольріджа на думку, згідно з якою земне життя суть марність і порожнеча, і «людина з гумором» не може не бачити гіперболічного неадекватність «життєвої комедії», неадекватність всьому тому високому, піднесеного, що чудесним чином закладено в людському єстві. У цьому поданні корениться як неприйняття користолюбства, так і емпатичних ставлення до цілком пересічної дурниці, бо остання, по Кольриджу, «позбавлена егоїзму».

Вельми цікавий висновок озвучує А.Г. Бент. Для відповідного розуміння англійських жартів (а будь-яке розуміння, зауважимо ми, ціннісно забарвлене) носій іншої мови повинен оцінювати їх з своєрідним позицій. Він не повинен сподіватися на зустріч з чимось підкреслено інтелектуальним і сатиричним, але скоріше - нехай розраховує на побачення з щось «теплим» (warm) - з гумором як таким, з «гумором заради гумору». Здається, в цьому відношенні «humor» перетинається з поняттям «sport». Згадаймо тут знаменитий девіз, що починається зі слів «головне - не перемога ...» Перефразовуючи, ми будемо не сильно далекі від істини: «головне - не результат жарти, головне - сама жарт». У цьому світлі цілком закономірним виглядають виявляються в англійській літературі 19 ст. т.зв. «Спортивні повісті», пронизані - поряд з духом спортивним - гумористичним духом. До розряду таких повістей відносять (як зразки) роботу Ч. Діккенса «Записки Піквікського клубу», а також відоме за радянською екранізації твір Дж. Джерома «Троє в човні, не рахуючи собаки». Вказують, що в англійській фразеології є вираз «to say something in sport», що переводять в такий спосіб: «сказати щось жартома». Наведемо ще один цікавий фразеологізм, що не співвідноситься, правда, зі «спортом» (або, по крайней мере, не співвідноситься з ним безпосередньо). Звучить це так: «a dry humor», тобто «Манера жартувати, вимовляти що-небудь смішне з самим незворушним виглядом». Знайоме все це, так? Якщо серед ваших знайомих є незворушний дотепник, який підпадає під цю характеристику, дотепник, що сміється швидше вимовними словами, а не особою, будьте впевнені: «аглицким» духом пахне. - У цьому місці, мабуть, можна було б і смайлик вставити. Втім, наша релевантна незворушність зійшла б нанівець =)

Відео: Англійський гумор що самі англійці думають про англійський гумор?

Тепер подивимося, як сполучені в англійській культурі поняття «humor» і «nonsense». Про перший дещо у нас вже встигло скластися. Щодо другого: по-перше, буквально воно перекладається як «поза-, за межами, по той бік сенсу». Проілюструємо це. Коли ваша подруга просить вас вигуляти її собачку і після того, як чує у відповідь: «Мила, зараз я спілкуюся по скайпу з одним ... ну той, який тепер в Австралії», - так ось, коли після цих слів вона дзвонить своїй мамі і слізним голосом нарікає на те, що її обізвали ... «сукою» ... Знайте: перед вами класичний «nonsense».

До речі, дослідники звертають увагу на т.зв. «Nonsense verse» - своєрідний жанр англійського фольклору, що виявляється в безглуздих, але смішних віршика (як правило, дитячих). Відзначено, що нонсенсу під силу стати навіть сюжетообразующим стрижнем. Ті, хто читав і пам`ятає «Алісу в країні чудес», можуть кивнути головою. Зокрема, мається на увазі глава з характерною назвою «Божевільне чаювання». До неї ми і посилаємо допитливого читача.