Бути людиною. Притча
Жив був юнак з поганим характером. Батько дав йому повний мішок цвяхів і сказав йому: «Забивай один цвях у ворота саду кожен раз, коли втратиш терпіння або посвариться з ким-небудь». У перший день він забив у ворота саду 37 цвяхів. У наступні тижні він навчився контролювати кількість забитих цвяхів, зменшуючи день у день. Зрозумів, що легше контролювати себе, ніж забивати цвяхи. Нарешті, настав той день, коли юнак не забив жодного цвяха у ворота саду. Тоді він прийшов до батька і сказав йому цю новину! І батько сказав юнаку: «Виймай один цвях з воріт кожен день коли НЕ втратиш терпіння». Нарешті, настав той день, коли юнак зміг сказати батькові, що витягнув всі цвяхи. Батько підвів сина до садових воріт і сказав: «Сину, ти прекрасно себе вів, але поглянь скільки дірок залишилося в твоїх воротах». Ніколи вони не будуть такими як раніше! Коли ти з кимось лаєшся і говориш йому неприємні речі, ти залишаєш йому рани як ті, що на воротах. Можеш встромити в людину ніж і потім вийняти його, але назавжди залишиться рана. І буде неважливо скільки разів ти попросиш пробачення! Рана залишиться! Рана, принесена словами, приносить біль, що й фізична!Статті за темою "Бути людиною. Притча"
Оцініть, будь ласка статтю
Ще статті розділу
