Як писали на руси до кирилиці

Відео: Писемність наших предків. Валерій Чудінов

Загальноприйнятою датою виникнення писемності у слов`ян вважається 863 рік, але деякі дослідники стверджують, що писати на Русі вміли і раніше. 1 Закрита тема Тема дохристиянської писемності в Стародавній Русі вважалася в радянській науці якщо не забороненою, то досить закритою. Тільки в останні десятиліття з`явився ряд робіт, присвячених цій проблемі. Наприклад, у фундаментальній монографії «Історія письма» Н. А. Павленко пропонує шість гіпотез походження кирилиці і глаголиці, причому, наводить аргументи на користь того, що і глаголиця, і кирилиця були у слов`ян в дохристиянські часи. Втім, офіційна наука і зараз до авторів, які займаються подібною тематикою, ставиться з певною часткою скептицизму. До сих пір справжність зразків дохристиянської писемності багатьма лінгвістами та істориками ставиться під сумнів. 2 Міф чи реальність? Історик Лев Прозоров упевнений, що доказів існування писемності до появи на Русі кирилиці більш ніж достатньо. Він стверджує, що наші далекі предки не тільки могли писати окремі слова, а й складати юридичні документи. Як приклад Прозоров звертає увагу на висновок О.Скрипкою Олегом договору з Візантією. У документі мова йде про наслідки смерті російського купця в Царгороді: якщо купець помирає, то слід «поводитися з його майном так, як він написав у заповіті». Правда, на якій мові писалися подібні заповіту не уточнюють. У «Житіях Мефодія і Кирила», складених в середні віки, пишеться про те, як Кирило відвідав Херсонес і побачив там Священні книги, написані «роусьскимі письменами». Втім, багато дослідників схильні критично ставитися до даного джерела. Наприклад, Віктор Истрин вважає, що під словом «роуськіе» слід розуміти «соурськіе», - тобто сирійські письмена. Однак є інші свідчення, які підтверджують, що у язичників-слов`ян все-таки була писемність. Про це можна прочитати в хроніках західних авторів - Гельмольда з Боса, Титмара Мерзебурзького, Адама Бременського, які при описі святинь балтійських і полабських слов`ян згадують про написи на підставах статуї Богів. Арабська хроніст Ібн-Фодлан писав, що на власні очі бачив поховання руса і то, як на його могилі була встановлена пам`ятна мітка - дерев`яний стовп, на якому було вирізано ім`я самого покійного та ім`я царя русів. 3 Археологія Побічно наявність писемності у древніх слов`ян підтверджують розкопки Новгорода. На місці старого городища були виявлені писала - стрижні, якими наносили напис на дерево, глину або штукатурку. Знахідки датуються серединою X століття, при тому, що християнство в Новгород проникло тільки в кінці X століття. Такі ж писала були знайдені в Гнездово при розкопках стародавнього Смоленська, більш того, там є археологічні докази використання стрижнів для писання. У кургані середини X століття археологи розкопали фрагмент амфори, де прочитали зроблену кирилицею напис: «Гороух пса». Етнографи вважають, що «Гороух» це Обережний ім`я, яке давалося нашими предками, щоб «горе не прив`язувалася». Також серед археологічних знахідок давньослов`янських поселень фігурують останки мечів, на мечах яких ковалі гравірували своє ім`я. Наприклад, на одному з мечів, знайденому біля станиці Фощеватой можна прочитати ім`я «Людота». 4 «Особливостями і резами» Якщо поява зразків кириличного письма в дохристиянський час ще може бути оскаржене, зокрема, пояснено невірної датуванням знахідки, то письмена «рисами і резами» це ознака більш давньої культури. Про це способі листи, все ще популярному у слов`ян навіть після прийняття хрещення в своєму трактаті «Про письмена» (початок X століття) згадує болгарський чернець Чорноризець Хоробрий. Під «рисами і резами», на думку вчених, швидше за все малася на увазі різновид піктографічного-тамгового і рахункового листи, відомого також у інших народів на ранніх етапах їх розвитку. Спроби розшифрувати написи, виконані за типом «чорт і різів» зробив російський дешифровщик-любитель Геннадій Гриневич. Всього він розглянув близько 150 написів, знайдених на території розселення східних і західних слов`ян (IV-X ст. Н.е.) При ретельному вивченні написів дослідник виявив 74 основних знака, які, на його думку, склали основу складового давньослов`янського листи. Також Гриневич припустив, що деякі зразки праслов`янського складового листа були виконані за допомогою рісуночних знаків - піктограм. Наприклад, зображення коня, собаки або списи означають, що потрібно використовувати перші склади даних слів - «ло», «со» і «до». З появою кирилиці складовий лист, на думку дослідника, не зникло, а стало використовуватися як тайнопис. Так, на чавунній огорожі Слобідського палацу в Москві (нині будівля МГТУ ім. Баумана) Гриневич прочитав, як «хасид Доменіко Жилярді має в своїй владі кухаря Миколи I». 5 «Слов`янські руни» У ряду дослідників існує думка, що давньослов`янське писемність це аналог скандинавського рунічного листи, що нібито підтверджує так зване «Київський лист» (документ, датований X століттям), видане Яакову Бен Ханукка іудейської громадою Києва. Текст документа написаний на івриті, а підпис зроблено рунічними символами, які до сих пір не змогли прочитати. Про існування рунічного письма у слов`ян пише німецький історик Конрад Шурцфлейш. У його дисертації 1670 року йдеться про школах німецьких слов`ян, де дітей навчали рун. На доказ історик наводив зразок слов`янського рунічного алфавіту, схожого з данськими рунами XIII-XVI століть. 6 Писемність як свідок міграції Згаданий вище Гриневич вважає, що за допомогою давньослов`янського складового алфавіту можна читати також критські написи XX-XIII ст. до н.е., етруські написи VIII-II ст. до н.е., німецькі руни і стародавні написи Сибіру і Монголії. Зокрема, за словами Гриневича, він зумів прочитати текст знаменитого «Фестського Диска» (о. Крит, XVII в. До н.е.), в якому розповідається про слов`ян, які знайшли нову батьківщину на Криті. Однак сміливі висновки дослідника викликають серйозне заперечення з боку академічних кіл. Гриневич в своїх дослідженнях не самотній. Ще в першій половині XIX століття російський історик Е. І. Классен писав, що «славянорусси як народ, раніше римлян і греків освічений, залишили по собі у всіх частинах старого світла безліч пам`ятників, що свідчать про їх там перебування і про найдавнішої писемності». Італійський філолог Себастьяно Чьямпі на практиці показав, що між древньої слов`янської і європейської культурами існував певний зв`язок. Для розшифровки етруської мови вчений вирішив спробувати опиратися не на грецьку та латину, а на один зі слов`янських мов, яким добре володів - польський. Яке було здивування італійського дослідника, ткогда перекладу стали піддаватися деякі етруські тексти.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Цікаві факти