Проривні технології озброєння: cмертоносний космос

Відео: Зброя Росії і світу. Нові види озброєнь

Які ризики виникають космічну зброю? Так приблизно тим же самим, ніж авіація для сухопутних військ. Одні можуть зверху кидати бомби, а інші не можуть нічого проти цього зробити. Те ж саме і з космосом. З космосу можна стріляти чим завгодно по землі, можна перехоплювати ракети в активній фазі їх польоту, можна шпигувати, а можна поставити широкі дзеркала і підсвічувати своїм військам. Перелік можливостей надзвичайно великий і це при тому, що він ще до кінця не вивчений.

Звичайно, в 60-е-70-е роки, після запуску супутника, вильоту людини в космос, розробки балістичних ракет, вчені, ще не зіткнулися з низкою космічних проблем, а військові, навіть не замислюючись про них, міркували про космічних баталіях на рівні сучасного голлівудського кіно. Ніхто ще не знав про проблеми зі здоров`ям від довгого перебування в космосі, про коригування швидкостей і багато іншого, а тому розроблялися абсолютно незвичайні моделі озброєнь, типу лазерного пістолета в СРСР.

Але бог з нею, з романтикою. Повернемося до дня сьогоднішнього. Як відомо, на сьогоднішній день в космосі не можна розміщувати ніякі види озброєння, відповідно до підписаних міжнародних договорів. Але всі ми розуміємо, що це все примарно і закінчиться рівно в той момент, як тільки хтось зможе, плюнувши, з точки зору сили, на договір, розмістити своє озброєння в космосі. Це як з ядерною зброєю, Ізраїль просто не звернув уваги ні на які договори і створив свою бомбу. Ну і перші ластівки полетіли вже в 2008 році, коли Америка відмовилася скорочувати свої дослідження в галузі космічних озброєнь, посилаючись на китайський прецедент, в якому Китай збив свій застарілий супутник, своєю ж експериментальної ракетою.

Так, американці вони такі. Не минуло й двох років, як США приголомшили весь світ запуском новітнього безпілотного космічного літака Boeing X-37. Зрозуміло, традиційно йшлося про виключно дослідницькому характері польоту, але це було логічно, так як політ був перший. Тривав експеримент близько семи місяців, після чого машина успішно приземлилася в заданому районі. На поточний момент скоєно три вильоти Boeing X-37, а в 2015 році планується четвертий. Дана новина викликала не те щоб паніку, але дуже серйозну напругу в російському оборонному відомстві, так як очевидно, що дана американська машина має можливість нести на собі чимало озброєння, як для противоспутниковой боротьби, так і для бомбардування поверхні землі, залишаючись поза зоною досяжності. І якщо США зможе поставити даний проект на потік і прийняти на озброєння, то баланс сил в космосі буде серйозно порушений. А про це вельми явно натякає Пентагон, який вимагає, щоб розробники Boeing X-37 врахували побажання військових, і напевно сам проект курується з оборонного відомства США. Сказати щось більше поки важко, так як проект вкрай секретний і все, що ми можемо знати, виходить тільки з прес-служби Боїнга і зі скупих слів російських військових фахівців.

Другий, не менш серйозний за значимістю проект американського озброєння в космосі розробляє компанія Гугл з партнерами. Напевно багато хто пам`ятає широко розрекламовану програму висадки роботів на прилеглі астероїди і видобуток на них корисних копалин. З одного боку, на словах, мета, безумовно, добра. Але хто ж вірить в слова? Все і завжди, прикриваючись благими словами, створювали самі передові типи озброєнь. Те ж саме і з Гугл, непрямим підтвердженням чого є покупка Гуглом компанії виробника роботів для Пентагону. І після цього ви все ще вірите в те, що астероїдний проект не курується військовими і не переслідує цілей створити можливості для вирішення військових завдань? Навколоземні астероїди є досить вагомим аргументом в якості загрози, так як будь-який з них можна перетворити в військовий супутник. Але можна піти і далі, просто запускаючи астероїди з космосу на противника. Пам`ятайте челябінський метеорит? Так це був малесенький камінчик, в порівнянні з тим, що можна запустити. Тут, звичайно, багато ризиків, бо, якщо переборщити, то все людство спіткає доля динозаврів. Але як важка космічна дубина цілком зійде.
І колискою цього всього є казка Рейгана про СОІ, яка так і не була втілена в силу неможливості, але штовхнула багатьох зайнятися деякими елементами системи, плоди чого ми вже бачимо.



Чим же може відповісти Росія на такий вельми серйозний, виклик?
На щастя, відповісти є чим.

В першу чергу, треба відзначити, що звичайні супутники ми вміємо збивати вже давно. Для цього використовуються найрізноманітніші технології, починаючи від дорогих лазерних систем, встановлених на землі, на воді і в повітрі, продовжуючи ядерним «сонечком» в ближньому космосі, звичайними ракетами і найпростішим способом - космічної шрапнеллю. Як сказав один з офіцерів академії РВСП: «Найпростіший і дешевий спосіб збити супутники - це запустити на орбіту мішок цвяхів, всередині якого граната і підірвати її. В результаті, замість всіх супутникових угруповань залишиться тільки купа космічного сміття. А на землі ми з ними і так розберемося ». Ідея хороша, але біда в тому, що в результаті більшості таких підходів постраждають і наші супутники, а космос стане ще більш небезпечним через збільшення кількості сміття, що летить на величезних швидкостях.

А поки ми маємо систему ППО С-500, яка може збивати цілі у ближньому космосі. Крім того, йде процес відновлення вбивці супутників на базі літака МІГ-31. Також нікуди не поділися всі старі розробки, які стоять на озброєнні, включаючи ядерний вибух в космосі.

Крім цього, РФ в спадок від СРСР дісталася система «Периметр» (американці називають її «Мертва рука»), яка, по суті своїй, є космічним зброєю. Принцип її роботи простий: як тільки починається ядерна війна, в космос вилітає командна ракета, яка координує запуски всіх інших ракет. Причому не всі ракети відправляються до цілей. Ряд ракет залишається на орбіті, або на певний термін, або до надходження команди з головного ракети. Ці болванки нічим не відрізняються від космічного сміття, а тому не обнаружіми, але як тільки приходить час, вони відправляються до своєї мети. Крім Периметра, такі боєголовки існують на озброєнні РВСН, і я абсолютно не здивуюся, якщо виявиться, що прямо зараз над моєю головою пролітає одна з них, забувши про все своїм міцним ракетним сном.



Але Росія намагається не відставати від США в галузі космічних військових технологій, так як це смерті подібно, і витрачає трильйони рублів на новиеразработкі.

І це приносить свої плоди. У відповідь на запуск Боїнга російські вчені приступили до розробок аналогічної системи. І на сьогоднішній день, якщо вірити Дмитру Рогозіну, ми зовсім ненабагато відстаємо від американців в області створення безпілотного космоплана. Благо, є напрацювання ще з системи «Спіраль» і знаменитого Бурана, який, по суті, був першим безпілотним космопланів. Але, на жаль, хоч це і правильно, переважна кількість інформації знаходиться під грифом секретно. При цьому характерна реакція американців на «Об`єкт 2014-28E», який вони в паніці назвали винищувачем супутників. Чим показова ця реакція? Так тим же, чим була показова реакція наших військових на запуск космоплана від Боїнга. Пентагон і розвідка США знають про наших космічних напрацюваннях і їх можливості на порядки більше, ніж простий обиватель, а тому, раз вони так сполошилися, можна зробити висновок, що в надрах наших НДІ і КБ щось серйозне побудували. І це не дивно, так як проектів у наших вчених досить багато, тільки гроші на реалізацію давай. Про сам «Об`єкт 2014-28E» щось конкретне сказати досить важко. Так як, якщо б навіть це і був вбивця супутників, то він все одно б робив виключно експериментальний політ, без всякого озброєння і цілі когось збити, так само так само, як Boeing X-37.

Крім усього іншого, на тлі зміцнення економічного і військового співробітництва з Китаєм, який є третьою країною в космосі, РФдоговорілась з піднебесної про спільне дослідження космосу. Знову ж таки, повторюся, будь-яке дослідження в космосі носить перш за все військову компоненту. Тому є надія, що разом з Китаєм вийде зробити якийсь ривок в новій космічній гонці, який зведе нанівець всі зусилля американців.

Також обнадіює статистика. Як відомо, СРСР, на тлі кризи, надірвався багато в чому через спроби наздогнати США в космічній галузі, тому що повірив в казку про СОІ, яку ще прозвали «Зоряні війни». Будемо сподіватися, що США, що знаходяться в кризі, також конче поранені. А на тлі урізування космічного бюджету США такі надії мають під собою грунт.

Але найбільше радує інформація про те, що Росія планує в 2017 році вивести на орбіту свою орбітальну станцію і не залежати від МКС. А своя орбітальна станція, це величезний перелік можливостей, в тому числі і з точки зору озброєнь. До речі кажучи, а ви знали, що на станції МИР було місце під розміщення військового модуля? Так ось, воно було, але все зійшло нанівець після запуску програми співпраці і допуску американських астронавтів на станцію. Ну, МКС, взагалі зрозуміло, там все один за одним стежать. Якщо буде нова станція, то проблема буде знята. І, незважаючи на спростування і підтвердження даної інформації, наступні один за одним, сама тема продовжує активно мусуватися, що говорить, скоріше, про те, що є різниця підходів в технічній реалізації проекту.

Також Росія до 2030 року планує облаштувати місячну космічну базу. Це, по суті, інтерпретація американської місячної програми, яка давно вже згорнута. Якщо здужаємо, то це буде перша позаземне база на поверхні космічного об`єкта, що дозволяє як добувати ресурси, так і ставити озброєння. І тут можна тільки дати волю фантазії.
Увага, тільки СЬОГОДНІ!