Рання ракетно-космічна програма в ссср

МИ У СОЦМЕРЕЖАХ -

Відео: НЕВІДОМІ ФАКТИ космічної ПРОГРАМИ СРСР

Ракетобудування в СРСР отримало потужний поштовх до розвитку в післявоєнний період, коли на рівні керівництва країни було прийнято рішення про активну розробку способів транспортування ядерної зброї. У 1946 році Уряд СРСР видає спеціальну постанову від 13 травня, відповідно до якого для цих цілей відкривається новий дослідницький інститут. Так з`явилося знамените НДІ-4, яким було дано повну назву Науково-дослідний артилерійський інститут реактивного озброєння і номер 4.

Організація НДІ-4

На чолі цієї організації встали визнані фахівці в галузі вивчення космосу - такі як генерал Нестеренко О.І. і полковник Тихонравов М.К. Останній був безпосереднім учасником запуску рідинної ракети в 1933 році (Нахабіно), а в 1945 році - польоту двох перших космонавтів на ракеті типу Фау-2. Тихонравов вважається соратником засновника радянської космонавтики Сергія Павловича Корольова. Ще до початку війни вони разом працювали в таких організаціях, як ГВРР (група ентузіастів, які розробляють перші проекти ракет) і згодом в РНДІ (інститут, створений на базі ГВРР для розробки ракетної техніки).

Сергій Павлович КорольовСпочатку діяльність інституту користувалася протекцією з боку Академії наук і особисто товариша Сталіна. Але на тлі складнощів післявоєнного періоду проекти з дослідження космосу здавалися швидше фантастичною утопією, ніж справою першої необхідності.

Співпраця з ОКБ Корольова

На перший план завдань, поставлених перед військовою індустрією Радянського Союзу, виходили більш практичні завдання на зразок створення далекобійних ракет. У процесі досліджень даної галузі Тихонравов констатував непридатність класичних ракет того часу з послідовною схемою для польотів на міжконтинентальні відстані. Конструкторське Бюро Королева запропонувало будувати ракети з пакетною схемою, які схвалила і група Тихонравова. Ракети з компонуванням такого типу дають в чотири рази більшу швидкість, ніж звичайні. Це був дуже важливий крок на шляху до освоєння міжпланетного простору. Проте, всі питання, що стосуються запуску супутників, продовжували розроблятися виключно в рамках особистої ініціативи активних співробітників інституту.

Михайло Клавдиевич ТихонравовЗнаковим для освоєння космосу вважається вересень 1953 року. Саме тоді в НДІ-4 (Науково-дослідному реактивному інституті Головного артилерійського управління) на замовлення Королева стартують роботи над створенням першого рукотворного супутника Землі. Проект довіряють групі Тихонравова, яку через три роки переводять з даної структури в ОКБ Корольова. Саме тут відтепер будуть конструюватися не тільки штучні супутники, а й космічні кораблі пілотованого і автоматичного (безпілотного) типу.
Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Різне