Гумор і культурна специфіка
Відео: Проблеми Української Мови | Дизель шоу Україна
Багато хто розуміє, що гумор насичує наше життя світлими, радісними фарбами, що він різноманітний і тому різноманітні способи «юморізаціі» нашої емоційної дійсності, але не кожному відомо про речі, які роблять його різноманітним і життєздатним. Однією з таких речей є соціокультурна специфіка гумору. Зокрема, мова йде про значимість географічних умов, в яких проживає та чи інша суспільство з властивими йому культурними традиціями, звичаями, стереотипами, нормами і т.п.
Відео: ВІКТОР ЄРОФЕЄВ РОСІЙСЬКЕ КІНО ПРО ТУПОЙ безглуздий гумор Котре ТРЕБА запивати пивом,
Так, ми можемо міркувати про специфіку національного менталітету, що розвивалося в духовної та матеріальної атмосфері конкретної історичної епохи, «прив`язаною» до конкретного регіону планети. В одному регіоні - кліматично домінує літо, в іншому - зима, в третьому регіоні, можливо, панують зовсім не мають в своєму розпорядженні до сміху соціальні обставини, проте всюди гумор вбирає в себе місцевий (якщо завгодно - психогенний) колорит. Тому жителі Шрі-Ланки, Сибіру і Афганістану схильні жартувати по-різному. Разом з тим це нітрохи не роз`єднує гумор як якусь інтернаціональну, планетарну даність. Там, де роз`єднання, все ж, спостерігається, в світ гумору втручаються фактори зовсім інший, по суті, чужою йому природи, і фактори ці претендують на законотворчу роль. Що це за фактори? Економічні, політичні, релігійні, моралізаторські ...
Само собою, не в будь-якій точці простору гумору вдається функціонувати в злагоді з внутрішніми запитами і власною логікою розвитку, не скрізь він досить вільний для адекватної самореалізації. Дійсно, гумор отримує оптимальний розвиток і достатню автономність там і тоді, де і коли він не сковує вузькими, «надюморнимі» рамками.
Наприклад, в теократичних державах, тобто в країнах, де життя індивіда не відхиляється від релігійних подань та приписів, або ж в державах, ідеологізованих на інший манер (згадаємо комуністичні режими XX в.), гумор не надто процвітає. Тут він вихолощується, стає одновимірним, прісним або навіть запобігливим перед духовним лідером. Тому це не гумор в строгому сенсі слова, але найімовірніше, квазіюмор. Однак коли гумор вміє рухатися вперед, не плутаючись в інопріродность, привнесених ззовні протиріччях, тоді торжествує не тільки він, а й позитивно налаштовані людські устремління, сама людина. І якщо гумор по суті своїй позитивний, якщо він збагачує наше життя саме позитивними враженнями, то зовсім не завадило б задуматися над тим, які умови прихильні того, щоб він по-справжньому прогресував. Мабуть, це залежить від нас. Але в першу чергу - від тебе.
