7 територій, які росія втратила

Відео: КВН Відпал на питанні Гаріка Харламова

Якщо не брати до уваги розпад Російської імперії і крах СРСР, то найвідоміша (і найбільша) територіальна втрата Росії - Аляска. Але наша країна втрачала і інші території ,. Про ці втрати сьогодні згадують рідко. 1 Південне узбережжя Каспію (1723-1732) Прорубавши, в результаті перемоги над шведами, "вікно в Європу", Петро I почав рубати вікно в Індію. Для цієї мети він зробив в 1722-1723 рр. походи в роздирається міжусобицями Персію. В результаті цих походів під владою Росії виявилося все західне і південне узбережжя Каспійського моря. Але Закавказзі - НЕ Прибалтика. Завоювати ці території виявилося набагато легше, ніж балтійські володіння Швеції, але утримати - складніше. Через епідемій і постійних нападів горян російські війська зменшилися наполовину. Росія, виснажена війнами і реформами Петра, не могла утримувати настільки дорого обходиться придбання і в 1732 році ці землі були повернуті Персії.2 Східна Пруссія (1758-1762) За підсумками Другої Світової війни, частина Східної Пруссії з Кенігсбергом відійшли до СРСР - тепер це Калінінград з однойменної областю. Але колись ці землі вже були в підданстві Росії. Під час Семирічної війни (1756-1763) російські війська в 1758 р окупували Кенігсберг і всю Східну Пруссію. Край указом Імператриці Єлизавети був перетворений в російське генерал-губернаторство, а прусський населення приведено до присяги на російське підданство. Російським підданим став і знаменитий німецький філософ Кант. Зберігся лист, де вірнопідданий російської корони Іммануїл Кант просить у імператриці Єлизавети Петрівни посаду ординарного професора. Раптова смерть Єлизавети Петрівни (тисячі сімсот шістьдесят один) все поміняла. Російський престол зайняв Петро III, відомий своїми симпатіями до Пруссії і королю Фрідріху. Він повернув Пруссії всі російські завоювання в цій війні і повернув зброю проти своїх колишніх союзників. Повалила Петра III Катерина II, також симпатизувала Фрідріху, підтвердила світ і, зокрема, повернення Східної Пруссії. 3 Середземномор`ї: Мальта (1798-1800) і Іонічні острова (1800-1807) У 1798 році Наполеон по шляху в Єгипет піддав розгрому Мальту, якою володіли лицарі Ордена госпітальєрів, заснованого ще за часів хрестових походів. Прийшовши до тями після погрому, лицарі обрали російського імператора Павла I Великим Магістром Мальтійського Ордену. Емблема Ордена увійшла в Державний герб Росії. Цим, мабуть, і обмежилися видимі ознаки того, що острів перебуває під владою Росії. У 1800 р Мальту захопили англійці. На відміну від формального володіння Мальтою, влада Росії над Іонічними островами біля берегів Греції була більш реальною. У 1800 р російсько-турецька ескадра під командуванням знаменитого флотоводця Ушакова захопила сильно укріплений французами острів Корфу. Була заснована Республіка Семи Островів, формально, як турецького протекторату, але по факту, під радянським керівництвом. За Тільзітського світу (1807) імператор Олександр I негласно поступився острова Наполеону. 4 Румунія (1807-1812, 1828-1834) Перший раз Румунія, а точніше тоді ще два окремих князівства - Молдова та Волощина - опинилися під владою Росії в 1807 році, під час чергової російсько-турецької війни (1806-1812). Населення князівств було приведено до присяги на вірність російському імператору, на всій території - введено пряме російське правління. Але вторгнення Наполеона в 1812 році змусило Росію укласти якнайшвидший мир з Туреччиною, замість двох князівств вдовольнившись лише східною частиною князівства Молдавія (Бессарабія, суч. Молдова). Другий раз Росія встановила свою владу в князівствах в ході російсько-турецької війни 1828-29 роках Після закінчення війни російські війська не пішли, князівствами продовжила керувати російська адміністрація. Більш того, Микола I, який придушив всередині Росії будь-які паростки свободи, дає своїм новим територіям Конституцію! Правда, називалася вона "органічними регламентами", оскільки для Миколи I слово "конституція" було занадто крамольною. Росія охоче перетворила б Молдавію і Валахію, якими володіла фактично, в свої володіння де-юре, але в справу втрутилися Англія, Франція і Австрія. В результаті, в 1834 році російська армія була з князівств виведена. Остаточно свій вплив в князівствах Росія втратила після поразки в Кримській війні. 5 Карс (1877-1918) У 1877 році в ході російсько-турецької війни (1877-1878) Карс був узятий російськими військами. За мирним договором, Карс, разом з Батумі, відійшов до Росії. Карська область стала активно заселятися російськими переселенцями. Карс забудовувався за планом, розробленим російськими архітекторами. Навіть зараз Карс з його строго паралельними і перпендикулярними вулицями, типово російськими будинками, зведеними в кін. XIX - поч. XX ст., Різко контрастує з хаотичною забудовою інших турецьких міст. Зате дуже нагадує старі російські міста. Після революції Карське область більшовики віддали Туреччині. 6 Маньчжурія (1896-1920) У 1896 році Росія отримувала від Китаю право на будівництво залізниці через Маньчжурію для з`єднання Сибіру з Владивостоком - Китайсько-Східної залізниці (КСЗ). Росіяни мали право орендувати вузьку територію по обидві сторони лінії КВЖД. Однак фактично будівництво дороги призвело до перетворення Маньчжурії в залежну від Росії територію, з російською адміністрацією, армією, поліцією і судами. Туди ринули російські переселенці. Російський уряд почав розглядати проект включення Маньчжурії до складу імперії під назвою "Желтороссія". В результаті поразки Росії в російсько-японській війні, південна частина Маньчжурії потрапила в сферу впливу Японії. Після революції російський вплив в Маньчжурії стало спадати. Нарешті, в 1920 році китайські війська зайняли російські об`єкти, включаючи Харбін і КСЗ, остаточно закривши проект "Желтороссія". 7 Радянський Порт-Артур (1945-1955) Завдяки героїчній обороні Порт-Артура, багато хто знає, що це місто до поразки в російсько-японській війні належав Російській імперії. Але менше відомий факт, що у свій час Порт-Артур входив до складу СРСР. Після розгрому японської Квантунської армії в 1945 році Порт-Артур за договором з Китаєм була передана Радянському Союзу строком на 30 років в якості військово-морської бази. Пізніше СРСР і КНР домовилися про повернення міста в 1952 році. На прохання китайської сторони, в зв`язку зі складною міжнародною обстановкою (Корейська війна) радянські збройні сили затрималися в Порт-Артурі до 1955 року.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Цікаві факти