Притча «білий кінь»
Була у одного бідняка білий кінь. А все заздрили йому, кажучи:
- Бог благословив тебе, раз у тебе єдиного з нас є така красива білий кінь.
Але в один із днів білий кінь пішла і не повернулася додому. Бідняк збився з ніг, розшукуючи її. Тоді сусіди сказали:
- Твій Бог прокляв він, раз твоя красива кінь пішла від тебе.
Через якийсь час білий кінь повернулася до бідняка і привела з собою прекрасного білого мерина і маленького білого лошати. І знову сказали сусіди:
- Твій Бог все-таки любить тебе, раз благословив тебе трьома білими кіньми.
Час минав, у бідняка народився син. Син виріс, став кататися на білому коні, впав і зламав ногу. І знову сусіди сказали біднякові:
- Твій Бог відвернувся від тебе і прокляв він, раз твій єдиний син постраждав від твоєї прекрасної коня.
В цей час трапилася війна в тих краях, і всіх сусідських синів забрали на війну, де багато хто загинув, а решта повернулися додому каліками. Сина бідняка на війну не взяли через зламану ногу. Нога з часом зажила, син одружився, у нього з`явилися діти. Бідняк був щасливий. І знову кажуть йому сусіди:
- Бог все-таки буде благословляти тебе, раз ти досяг щастя.
На що бідняк відповів:
- Ми ніколи не знаємо, через що Бог карає нас, а через що благословляє.
