Сумні факти про лицарів (романтикам не читати!)
«Лицар сумного образу», «чемний немов лицар», «не перевелися ще лицарі в наш час!» - любимо говорити ми, до кінця не замислюючись, якими ж насправді були ці зразки галантності, безстрашності і безкорисливого служіння Прекрасну Даму. Почитайте факти, зібрані нижче, - і у вас відпаде будь-яке бажання порівнювати з ними наших сучасників.
Де жили лицарі? Звичайно ж, в красивих і неприступних замках! Неприступними ці споруди, може, і були, а ось про їхню красу говорити не доводиться. Середній лицарський замок чимось схожий на звалище, хлів і житло неандертальця. За внутрішнім дворах фортець по-хазяйськи розгулювали свині та інша домашня живність, кругом були розкидані сміття і нечистоти. Висвітлювали кімнати скіпами, а не красивими факелами, розвішеними на стінах в голлівудських фільмах. Топили великими головнями, що поширюють дим і сморід. На стінах тут і там висіли шкури вбитих тварин. Чим не печера первісної людини?
Знову ж кіно і література стверджують, що лицарі були захисниками слабких і знедолених. Насправді вони були розбійниками і оббирали всіх, хто потрапляв в їх поле зору. Жителі навколишніх сіл, які належали лицарям, боялися своїх господарів як вогню. Адже феодали в латах оббирали їх до нитки, залишаючи без найнеобхіднішого - наприклад, без запасів зерна. Чи не гребували лицарі і простим дорожнім грабунком.
Відео: 10 жахливих фактів про лицарів середньовіччя
Будь середньовічний лицар викликав би у сучасної людини напад нестримного реготу, якби спустився з коня. Адже зростання чоловіки в той час дорівнював не більше метра 60 см.
Чи не мали лицарі і прекрасної зовнішністю. Віспою в той час хворіли так само часто, як сьогодні хворіють на вітрянку. А після цієї недуги, як відомо, залишалися потворні сліди.
Відео: 10 цікавих фактів про лицарів
Лицарі не брили і вкрай рідко милися. Їх волосся були розсадником вошей і бліх, а бороди взагалі представляли собою смітник із залишків минулих обідів. З рота середньостатистичного лицаря тхнуло часником, яким він відбивав «аромат» ніколи не чищених зубів.
З жінками лицарі зверталися вкрай погано. Простолюдинок просто волокли на сінник при першому зручному випадку, а з дамами серця були чемні до того часу, поки ці пані не ставали їхніми дружинами. Після чого частенько бив їх. А іноді і просто відбивали жінок один у одного - природно, не питаючи у них дозволу.
Кінець бесчинствам лицарів багато в чому поклали німецький імператор Фрідріх Барбаросса і тодішній Папа Урбан. І то після того, як «перевели стрілки» на «невірних, оскверняють гроб господній» і організували перші хрестові походи. Мовляв, замість того щоб вбивати і грабувати братів-християн, потрібно об`єднатися проти спільного ворога. Лицарі почули цього заклику, хоча навряд чи стали від цього шляхетніше.
Любі дівчата, ваш коханий не схожий на лицаря? І слава Богу!
