Іспанське відродження
Відео: «TOLEDO» Музично-поетичний вечір, присвячений мистецтву Іспанського Відродження
Ще з давніх часів театр був невід`ємною частиною життя іспанського народу. Він практично невіддільний від поезії, побуту і навіть історії цієї країни.
Іспанія пережила багато труднощів у тривалій боротьбі зі своїми завойовниками. Але, вистоявши, стала самобутнім і досить колоритним державою. Відважний гордий іспанський характер, закони і народні звичаї повністю відображаються в культурі і мистецтві. Іспанський народ в усі часи палко боровся з тиранією, несправедливістю і бився за свободу вираження особистого морального героїзму. Це не могло не «віддрукуватися» на театральному мистецтві країни.
Відео: Ієшуа (зі словами)
Структура іспанського театрального дії епохи Відродження
Сценічні дії Іспанії в період з 16-го по 17-е століття представляли собою досить самобутнє видовище. Спектакль був просто переповнений різноманітністю абсолютно несподіваних дій: танці, трагічні конфлікти, романтичні колізії, раптові дуелі, непристойності, жарти, ляпаси, вигуки молитов, пісні, танці і т.п. Всі ці дії чергувалися в непередбачуваному порядку з шаленою швидкістю і просто «пролітали» перед публікою за 2-3 години. Варто відзначити, що іспанські уявлення були досить яскравим і емоційним видовищем, втім, як і сам народ.
Практично кожна вистава відкривав спектакль Лоа. Це обов`язковий пролог перед дією, який був особливо популярний в Іспанії в період епохи Відродження. Читав Лоа головний актор чи режисер трупи, який піднімався на сцену і дуже барвисто віддавав хвалу всім присутнім дамам або знатним особам і міській владі. Не забували в пролозі згадати добрим словом самого автора п`єси і її сюжет. Тож не дивно, що подібні Лоа дуже скоро набридли публіці і в міру розвитку сценічного іспанського мистецтва пролог видозмінювався і ставав то комічним, то ліричним, то героїчним. Тепер спектакль Лоа використовувався як інтермедія. Іноді він був пародію на деяких акторів вистави, а іноді навіть своєрідну насмішку над романтикою в сюжеті п`єси. Зрештою, Лоа став фарсом під акомпанемент пісень і танців. А головною його роллю було завоювання уваги публіки перед початком основного уявлення.
Слідом за Лоа починалася миттєва зав`язка, в якій народжувався гострий конфлікт. Після хорнади йшла інтермедія, яка представляла собою комедійну сценку, часто з непристойним характером. У другій Хорнада взаємини героїв остаточно заплутувалися, але в кінці слідувала непередбачувана розв`язка. Чи не встигала закінчитися хорнада, як починалося баїли. Це та ж інтермедія, але в супроводі веселих куплетів. Завершальна розв`язка все розставляла на свої місця і комедія трансформувалася в мохігонту, тобто, веселий загальний танець з куплетами, жартами і з використанням масок.
