Російська в еміратах - особистий досвід заміжжя за еміратцем

Привіт всім, хто читає сайт intdate.ru!

Хочу вам поділитися своєю історією, як я була одружена з арабом з Еміратів. Трохи про мене: мій батько татарин, мама українка, живу я в Криму.

Мама давно розлучилася з батьком і я росла не в мусульманській сім`ї.

Так сталося в моєму житті, що звела мене доля з арабом, ми полюбили один одного, він красиво залицявся і так вийшло, що покликав мене заміж.

Але своїм батькам нічого не сказав, що ми одружилися, приховав. Зняв для мене квартиру в Еміратах і так ми і жили.

Його сім`я навіть не знала про моє існування. Прожили ми з ним нормально тільки один місяць, після він став мучити мене своєю жахливою ревнощами, прямо як в цієї історії, вказував мені у всьому, як мені треба жити, на вулицю без його дозволу я не мала права виходити, на пляж теж.

Там же могли мене побачити інші араби, а це викликало в ньому сказ.

Чи не дозволяв мені спілкуватися з моїми подругами, на роботу не хотів, щоб я влаштовувалася, коротше, опинилася я в золотій клітці.

У нього був дуже мінливий і агресивний характер, він ніколи не вважався зі мною, все робив, як йому хотілося. Щось говорити проти було марно, я боялася викликати в ньому черговий скандал.

Краще було бути покірною і тихою, щоб не бути битою. Така доля російської в Еміратах. А руки він розпускати любив. Коли я подзвонила моєї матері і розповіла все це, вона сказала терміново повертатися мені додому, поки він мене не вбив там.

Добре, що хоч з дітьми я не поспішала, послухалася мою матір. А так би і дитини не вивезла звідти. Без дозвола чоловіка ви не вивезете дитини з Еміратів!

Всі ці приниження я перетерпіло рівно рік, думала він зміниться. Але він ставав тільки гірше.

Мої подружки, які повискакували за арабів, познайомившись з ними через сайти міжнародних знайомств, також страждали, але у них були діти і вони через дітей терпіли, але багато хто теж не витримали і повернулися додому.

А як тягне додому, за рідними краями страшна ностальгія. Повернулася я додому і зараз ні про що не шкодую.

Краще жити на волі, ніж в золотій клітці і неволі! І мало, хто знайшов щастя з арабом, я особисто, таких навіть не зустрічала. Може і є такі сім`ї, але таких напевно, одиниці.

Правильно кажуть у нас: добре там, де нас немає!

Це зовсім інший народ, інша культура і там нас ніхто не чекає, повірте!

А любов швидко проходить і настають будні і потрібно підлаштовуватися під їх спосіб життя, який вони нав`язують, жити за їхніми законами, до яких ми не звикли.

Важко все це звичайно. І молодим дівчатам хочеться дати розумну пораду: не поспішайте закохуватися в мусульман і пов`язувати свою долю, добре все обміркуйте, перш, ніж приймати будь-яке рішення. Мусульманину і християнці непросто жити разом.

Я не кажу, що наші чоловіки хороші, скрізь і серед будь-якої нації вистачає покидьків, а й з мусульманами зв`язуватися, це теж не вихід!

А, як почитала я тут на intdate.ru всі розповіді дівчат, аж не по собі якось. Дійсно, багато серед їх нації, які відверто обманюють слов`янок, граються ними і не одружуються. Це не гріх у них, якщо вона не мусульманка, то і обманювати можна.

Ось так. Красиві східні казки недовговічні. А дівчатам бажаю знайти того єдиного, який по-справжньому полюбить і не залишить в скрутну хвилину. Чистої і взаємної любові вам.

Саїда, лист до редакції сайту intdate.ru