10 Вихідців з народу, які заснували імперії і стали великими правителями
Засновники великих імперій.
Історія пишеться на підставі вивчення збережених писемних свідчень. І зазвичай історики не приділяли уваги опису доль простих людей. Але траплялося, що в дійсності саме прості люди були вершителями історії, деякі навіть заснували власні великі імперії.
1. «Котельник»
Якуб аль-Саффар.
Якуб аль-Саффар відомий як засновник династії Саффарідов в Ірані. Будучи ремісником-котельником в Сістані, він вступив в добровольчий загін по боротьбі з екстремістською сектою хариджитов. Перейшовши на військову службу до місцевого еміру, він незабаром усунув його і в 861 році сам став правителем в Сістані, однак, цим не обмежився. Виступивши проти влади арабського халіфату, до 873 році він захопив більшу частину Ірану і Афганістану, а також частини Пакистану, Таджикистану і Узбекистану.
У 875 році для повалення могутнього халіфату Аббазід він виступив на Багдад, але був розбитий переважаючими за чисельністю військами і три роки по тому помер. Після цього імперія Саффарідов проіснувала недовго. Його брат і наступник, зазнавши поразки в одному з боїв у 901 році, здав більшість територій.
2. Єгипетський раб
Рабіх аз-Зубайр.
Рабіх аз-Зубайр народився в Судані в середині 19-го століття. Проданий в рабство, він служив в армії одного з місцевих правителів. Коли ця армія була розбита єгиптянами, Рабіх, очоливши загін з 400 залишилися в живих солдатів, втік до Центральної Африки. Поповнюючись жителями міст і сіл, що зустрічалися на їхньому шляху, загін незабаром перетворився в 5000- тисячну армію. У 1893 році Рабіх розгромив могутню імперію Борну і дуже скоро заснував свою державу, завоювавши практично все королівства навколо Чаду.
Але імперія Рабіх проіснувала зовсім недовго. У боротьбі з французькими колонізаторами, оснащеними найсучаснішим зброєю, Рабіх, хоч і здобув ще кілька перемог, в 1900 році в кровопролитній битві при Куссері зазнав поразки і загинув. Створена Рабіх імперія розпалася після його смерті, а Чад став провінцією Франції.
3. Перська раб
Надир Шах.
Великий середньоазіатський завойовник був родом зі східної Персії. Провівши деякий час в рабстві, Надир втік і став членом збройного загону. Після того, як його загін допоміг перемогти місцевого воєначальника, Надир привернув до себе увагу претендента на трон, принца Тахмасба, який призначив його командувачем. Надир став одним з великих воєначальників в історії, здобув численні перемоги, але, відчуваючи нездоланну спрагу влади, вбив Тахмасба і проголосив правителем себе.
У 1739 Надир почав своє відоме вторгнення в Монголію, а потім - в Делі, звідки він вивіз величезні багатства. Але беручи одну перемогу за іншою, він ставав все більш жорстоким і підозрілим, і в результаті був убитий своїми ж соратниками в 1747 році, а створена ним могутня імперія розпалася.
4. Син дрібного феодала
Кульгавий Тимур - Тамерлан.
Кульгавий Тимур - це прізвисько Тамерлана, дане полководцю його ворогами. Великий і кривавий завойовник Тамерлан також народився в родині дрібного феодала. З 10 років він почав навчатися військовій справі. Зібравши загін для служби у ханів династії Чагатай, він так піднявся на службі, що навіть узурпував трон. Кінна армія, створена ним, наступала в усіх напрямках.
Він смів Золоту Орду, зруйнував Багдад і розгромив османську державу. Тимур був відомий своєю жорстокістю. Він стер з лиця землі стародавні міста, поневолив і обезголовив сотні тисяч людей, побудувавши з їх черепів величезні вежі.
5. Син британського судді
Джеймс Брук - Білий раджа.
Джеймс Брук був сином досить багатого британського судді, довгий час перебував на військовій службі в Бірмі, але після поранення повернувся в Англію. А після смерті батька, отримавши спадщину, купив шхуну і відправився на острів Борнео. Там в цей час спалахнуло повстання даяков, воїнів-канібалів, і Джеймс запропонував султанові свою допомогу. Незрозуміло яким чином настільки малими силами йому вдалося впоратися з повстанцями на острові, але він зробив це.
На знак подяки султан нагородив Джеймса титулом раджі Саравака. Так було покладено початок династії Білих раджів. Джеймс багато зробив для свого нового королівства - розширив його межі, припинив піратські розбої і умовив султана передати острів англійцям. Тільки в 1868 році він назавжди розлучився з Борнео, залишивши нащадкам перспективну колонію з нафтою і процвітаючою столицею. Управління Сараваком перейшло в руки його племінника.
6. Син кораблебудівника
Мухаммед Ахмад - Месія Судану.
Мухаммед Ахмад народився в північному Судані в сім`ї скромних кораблебудівників, але сам він отримав релігійну освіту і незабаром оголосив себе «Махді», тобто месією. У той час Судан керувався Єгиптом, який, в свою чергу, був британським протекторатом. Це подвійне іноземне вплив обурювало жителів Судану, і Махді встав на чолі визвольного руху. І почалися дива. Спочатку погано озброєним послідовникам вдалося зірвати спробу єгиптян заарештувати його.
Протягом наступних кількох років релігійний рух махдістов швидко виросло і досягло апогею після приголомшливої поразки британського генерала в 1883 році. В Наприкінці 1884 року Махдісти почали відому облогу надійно укріпленого Хартума і місто було взято. Мухаммед Ахмад став впливовим правителем релігійної імперії, проте незабаром захворів і помер. А без свого лідера прихильники Ахмата в 1896 році не змогли встояти проти чергового іноземного вторгнення.
7. Перська ремісник
Бабак Хоррамдін.
Довгий час після завоювання Ірану мусульманами, перси не могли з цим змиритися. Багато продовжували слідувати зороастризму і обурювалися поширенням на їх території арабської мови і культури. У країні назрівала революційна ситуація, і ідейним лідером в цих умовах виступив Бабак. Перси стікалися під його знамена і були готові виступити проти армій каліфа.
За 16 років було розгромлено кілька арабських армій. Але сила каліфа все ж була велика, і арабам вдалося захопити Бабака в полон. Перед цим йому було запропоновано здатися, але він відмовився. Обійшлися з ним дуже жорстоко - відрізавши руки і ноги, кинули спливати кров`ю.
8. Син перукаря
Махападма Нанда.
Могутній правитель Махападма, будучи сином перукаря, подорослішавши, зайняв пост прем`єр-міністра королівства в Індії, а, згодом, поваливши короля, створив свою династію. Він жорстоко розправлявся з конкурентами, вирізаючи їх, і відмовлявся дотримуватися встановлених правил ведення війни. Така безжальна тактика дозволила йому за роки правління створити найсильнішу імперію Індії.
9. «Рабська Династія»
Кутб ад-Дін Айбак.
Кутб ад-Дін Айбак був засновником "Рабської Династії", яка керувала північною Індією в 13-м столітті. Будучи рабом, він виявився проданим Султану Мухаммеду Гхор. Коли Айбак подорослішав, його перевели на роботу в королівські стайні. Пізніше, ставши воєначальником, він проявив на цьому терені свій істинний талант. Армія Султана під командуванням Айбак завоювала Делі і північну Індію.
Після смерті Султана у Айбак з`явилася можливість захопити владу. Але стати султаном, не отримавши свободу, він не міг, а це виявилося неможливим. І тоді Айбак заснував "Рабську імперію", яка керувалася Султанатом Делі до 1290 року.
10. Син пастуха
Темуджин Чингізхан.
Неможливо уявити найгірше дитинство, ніж було у Темуджина, самого великого завойовника. Його батька отруїли вороги, і вдова з дітьми опинилися в повній убогості. Одного разу Темуджин був захоплений тайчиутов. Після невдалої спроби втечі на нього наділи колодку, з якої він не міг самостійно ні їсти, ні пити. Але навіть з нею він примудрився втекти ще раз, ховаючись протягом ночі в річці.
І за допомогою інших рабів він зміг вижити. Молодий Темуджин командував невеликим загоном воїнів. Після того, як меркіди викрали його молоду дружину Борт, Темуджин зібрав невелике військо і напав на меркідов. Саме тоді і почався його шлях до сходження і перетворенню Темуджина в безсмертного правителя Чингісхана.
